Аналіз результатів проведення WORKSHOP на архітектурно-містобудівне перетворення площі Небесної сотні (квітень 2017)
Древаль І.В., д.арх., проф. каф містобудування ХНУМГ ім. О.М.Бекетова
Сьогодні в Україні в умовах становлення нових економічних відносин, зміни соціокультурних цінностей, активізації процесів формування громадянського суспільства питання перетворення міських відкритих просторів загального користування набувають особливої актуальності. Не оминули ці процеси і місто Харків. За короткий час набули нового вигляду площа Конституції, сквер «Стрілка», набережні в центральній частині міста.
На часі – питання перетворення площі «Героїв Небесної сотні» (колишня пл. М. Руднєва).
Специфіка даної ситуації полягає в особливості завдання перетворення міського простору, а саме: не тільки підвищити рівень його благоустрою, а створити сучасний «інформаційний простір міста»з ідейним наповненням, яке базується на громадських цінностях, національних інтересах і європейському виборі України, на втіленні ідей гідності, народовладдя та громадської свободи, а також увічнення пам’яті Героїв революції Гідності (рис.1).

Рис.1. Площа Героїв Небесної Сотні. Схема генплану
Розташування території в центральній частині міста, її багата історія, високий містобудівний потенціал ділянки привернули увагу не тільки вітчизняних фахівців, а й зарубіжних колег. Так, в процесі підготовки спільного проекту «Зустріч архітектурних напрямків» для проведення студентського інтернаціонального workshop німецькі колеги з університету Георга Ома з міста побратима Нюрнберга обрали саме ділянку площі «Героїв Небесної сотні».
Таким чином,студентський workshop мав стати ефективним інструментом творчого осмислення міського простору площі Героїв Небесної Сотні та пошуку оригінальних ідей її архітектурно-містобудівного перетворення.
Творчий захід відбувся в кінці квітня 2017 року на базі Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова із залученням представників трьох архітектурних шкіл:
- техничного университету м. Нюрнберга ім. Георга Сімона Ома (головний куратор проф. Ф.Фішер),
- та двох харківських університетів – ХНУБА (головний куратор проф. М.Блінова), та ХНУМГ імені О.М. Бекетова (головний куратор проф. І.Древаль).
Тема заходу: «Архітектурно-містобудівна концепція оновлення території площі Героїв Небесної Сотні в м. Харкові». Основна мета роботи була сформульвана так: перетворення рекреаційної території, щосклалася (площа М. Руднєва) в новий простір сучасного центра неформальних комунікацій та соціальної активності городян.
Загалом у workshop прийняли участь сорок п’ять студентів і аспірантів, що сформували п’ять команд по дев’ять учасників в кожній.
Спираючись на історичну та архітектурно-містобудівну інформацію, графічні матеріали, натурні спостереження команди в дуже стислі терміни – два робочі дні, - сформулювали та запропонували концептуальні проектні рішення завдання workshop. Під час його виставково-підсумкового етапу кожна команда доповіла зміст своєї проектної пропозиції. Тут же відбувалися плідні дискусії.
На основі аналізу результатів workshop виявлено його результати та надбання, що на думку автора статті є цікавими та гідними уваги.
1.Змістовним ядром концепцій усіх п’яти команд стало втілення в просторовій організації головної ідеї: руху суспільства з минулого в майбутнє до свободи, народовладдя та панування громадських цінностей. Саме дарування всім відвідувачам оновленої площі відчуття руху від «поганих часів» через події Майдану до «добрих часів», згідно задумів авторів, і стане головним пам’ятником героям революції Гідності.
- Кожна команда знайшла свої оригінальні прийоми формотворення
для втілення цієї іперативної ідеї.
- Так, концепція команди «А» побудована на розгортанні руху вздовж головної осі, що проходить крізь та об’єднує чотири основні функціональні та змістовні зони: зона своєрідного «очищення» та «початку життя», що оформлена водоймами; рекреаційна зона «міський ліс», де можна зустріти друзів; «стіна із цегли» (будівля суду), що потребує утворення проходу; зона «відкритого простору» – місця соціальної активності (рис.2).

Рис. 2. Графічні матеріали команди «А»
- В концепції команди «В» автори проекту прагнули донести важливість розуміння вибору життєвого шляху для громадянської спільноти. Щоб підкреслити важкість, серйозність цього вибору розроблявся образ «шляху» як «червоної лінії», де Майдан – важливий момент на шляху розвитку українського суспільства. Червона лінія – проста та сильна виразно символізує важкість вибору життєвого шляху. Щоб підкреслити різницю між минулим та майбутнім задіяні такі прийоми формотворення як використання підземного та надземного простору (рис.3).

- Рис. 3. Графічні матеріали команди «В»
- Зміст концепції команди «С» розкрито через образ складного, хвилясто-ламкого шляху, що перетинає проектовану територію вздовж. Траєкторія шляху змінюється не тільки по горизонталі, а й по вертикалі. Це допомагає не тільки впливати на емоційний стан городян, а й вирішувати питання безпеки пішохідного руху в містах його перетину з транспортними артеріями (рис.4).

- Рис. 4. Графічні матеріали команди «С»
В концепції команди «D» змістовним ядром стало вирішення питання взаємодії «минулого» та «майбутнього». Образ «минулого» представлений в північній частині площі, з боку Московського проспекту, де зосереджена основна частина пам’яток архітектури, а образ «майбутнього» - в її південній частині, поблизу Дому культури будівельників та недалеко від Піонерського скверу, де у 20-х роках минулого сторіччя збирались футуристи. Рішення пропонує їх гармонійне поєднання, де зв’язуючи елементом виступає простір соціальної активності городян, що розмістився в будівлі обласного суду. Його стіни автори пропонують використати для різноманітних інсторяцій (рис.5).

- Рис. 5. Графічні матеріали команди «D»
Зміст концепції команди «Е» дещо подібний до концепції команди «Д». Однак просторово ідея «розгортається» дзеркально. Рух з минулого в майбутнє відбувається з півдня на північ. Автори активно використовують гру світла і тіні розміщуючи основний шлях в наземному, підземному та надземному рівнях. Вирішено проблему збереження безперервності маршруту: на окремих ділянках запропоновано прокладання підземного тунелю (рис.6).

- Рис. 6. Графічні матеріали команди «E»
На завершення стислого огляду концептуальних проектів слід відмітити, що низка ідей стала спільною для більшості робіт.
- По-перше – це пропозиції підсилити планувальні зв’язки території площі з набережною ріки Харків. Таке рішення, безумовно, збільшить рекреаційний потенціал цієї ділянки історичного центру міста.
- По-друге – повна, або часткова зміна функціонального призначення будівлі обласного суду. Так, проект команди «А» пропонував запровадити
- По-третє – більшість команд поєднували рішення як змістовно-образних завдань так і функціонально-утилітарних (наприклад, вирішення питань безпечного пішохідного руху). Пропозиції вдосконалення простору площі мають цілісний характер.
Підсумовуючи, слід наголосити, що інтернаціональний студентський workshop – ще один крок до втілення ідей формування та розвитку громадянського суспільства в м. Харкові.