17 жовтня в Будинку архітекторів пройшла церемонія нагородження переможця огляду-конкурсу архітектурних проектів і реалізованих об'єктів. 
Команда, яка розробляла проект «Реконструкція будівлі по проспекту Тракторобудівників, 144 під центр адміністративних послуг», отримала «Премію Національної спілки архітекторів України». 
Об'єктом №1 стала будівля ЦНАП в Харкові. Ректор ХНУМГ ім. А.Н. Бекетова Бабаєв В.М. коментує: "унікально те, що будівля була реконструйована з «Будинку побуту» в центр надання адміністративних послуг, а не знесено як це зазвичай роблять".
Раніше будівля регіонального ЦНАП отримала гран-прі ІІІ Міжнародного будівельного конкурсу "European awards" 2018. За словами представників національної спілки архітекторів, з 6 об'єктів 4 отримали головний приз і 2 отримали премії.

           

11 жовтня 2019 року о 16.00 в Харківській державній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулася презентація другого випуску «Українського млинологічного журналу», виданого за підтримки Українського культурного фонду. У презентації взяв участь Денис Миколайович Вітченко, старший викладач кафедри містобудування ХНУМГ імені О.М. Бекетова. На заході були присутні архітектори, викладачі, краєзнавці, етнографи, студентська молодь, усі, небайдужі до української старовини.

Проект Видання «Українського млинологічного журналу» у паперовій та цифровій версіях отримав високу оцінку експертів і був підтриманий Українським культурним фондом. У наукових статтях журналу представлений досвід науковців у такій новій для України галузі як млинологія (наука про традиційні млинові споруди). 19 серпня 2019 р. журнал був презентований на Симпозіумі Міжнародного млинологічного товариства TIMS у Берліні як внесок України у цю найбільшу в світі міжнародну конференцію з млинарства.

Д.М. Вітченко підготував для цього журналу ґрунтовну наукову статтю «Проблеми створення музею архітектури та побуту Слобідської України на базі літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області». У статті, за якою Д.М. Вітченко зробив доповідь, досліджується ідея створення у Харківській області музею просто неба, де були б представлені зразки народної архітектури Слобожанщини, зокрема і млини, яка виникає з середини 1970-х років. Як місце для скансену двічі, у 1980 та 2001 рр., розглядалася територія музею, пов’язаного з останніми роками життя видатного українського філософа Г.С. Сковороди. У статті описано проект створення музею, розроблений 2001 року, і причини, з яких він не був реалізований і до вирішення яких не зможе бути реалізований і в майбутньому. При цьому автор наголошує, що кількість наявних на території Харківської області об’єктів народної архітектури, що є потенційними експонатами скансену, стрімко зменшується: у 1980 р. їх налічувалося 70, у 1992 р. – 38, а на сьогодні їх може бути не більше 10–15.

Сьогодні 14 жовтня ми відзначаємо свято День захисника України, День козацтва та Покрови Пресвятої Діви Марії.

Кожен громадянин висловлює свою повагу та подяку усім захисникам, серед яких є наші студенти та випускники, що боронять кордони нашої України.

Мова йдеться не лише про кремезних чоловіків, адже серед тих, хто захищає наш спокій, є й тендітні дівчата, жінки, перед сміливістю яких ми схиляємо голови. Впевнені, що завдяки усім вам наші домівки у надійних руках! Божої благодаті, дорогі захисники, прихильності долі, нехай ворожі кулі оминають, а ваші рідні вже дуже швидко побачать вас здоровими й усміхненими вдома.

Вітаюємо колег та студентів з цим світлим святом, яке уособлює мужність, звитягу, героїзм усіх поколінь українських захисників! Бажаємо вам міцного козацького здоров’я, особистого щастя, успіхів, щоб сила кожного боронителя країни живилась любов’ю, невичерпної енергі та підтримкою близьких людей,

Події цього жовтневого дня символічно доповнюють найголовніші духовні та національні цінності українського народу: православну віру, разом із його волелюбним духом в споконвічному прагненні до свободи та славними козацькии традиціями.
Видеоролик до Дня захисника України! дивимось тут https://www.youtube.com/watch?v=1kzoV8B8cq8

З 1 по 4 жовня у м. Рівне відбувалась Міжнародна науково-практична конференція «Архітектура, освіта, і наука в Україні і світі: досвід і перспективи розвитку», під час якої завідувачка кафедри Містобудування, доктор архітектури Древаль І. В. та старший викладач Вітченко Д.М. та інші учасники конференції відвідали архітектурні пам’ятки Волині. Зокрема, пам’ятку архітектури та містобудування історичного значення у смт Олика та Тараканівський форт у м. Дубно.

Старший викладач Вітченко Д. М. висловив свою власну думку про те, що Таканівський форт – одне з найцікавіших місць не тільки Рівненщини, але й України загалом. Споруда Форту незвичайна, збудована у другій половині XIX століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль, де в ті часи проходив кордон між Російською та Австро-Угорською імперіями. Царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень своїх західних рубежів. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується  в 70-80-х роках XIX століття Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.  При будівництві Тараканівського форту застосували мурування з цегли та каміння та новітній на той час матеріал - бетон.  В 1890 році Тараканівський форт був сбудований. 

Форт вважається одним із найзагадковіших та найстрашніших в Україні. Місцеві жителі намагаються обходити цю місцину стороною, згідно місцевим повір’ям, що в Тараканівському форті водяться привиди та нечиста сила. Пояснити таке явище просто – в воєнні часи тут загинуло безліч солдат, душі яких досі не можуть знайти спокій.

Незважаючи на свій занедбаний вигляд, Тараканівський форт приваблюює туристів минулою величчю та дивовижним переплетінням підземних тунелів, що використовувалися для воєнних навчань та оборони, зруйновані стіни арок, має наземну, так і підземні частини, з тунелями і ходами, насипи цегли та таблички «Прохід заборонено», які нагадують декорації апокаліптичного фільму.